Лист від ветерана

 

Лист від ветерана

 

Шановна, мудра, талановита Тетяно Анатоліївно!

            Щиро вітаю Вас, педагогічний колектив, батьків, учнів школи №3 з 80-річчям рідної школи!

            Школа №3 завжди мала високий статус поваги, довіри з боку батьків і учнів. Вчителі школи мали велику любов, повагу, починаючи з 50-60-х років і по сьогодення, до своєї професії і праці: мали найбільшу кількість медалістів, найвищий показник вступу до вищих навчальних закладів у ці та майбутні роки. Не можна забути Жарка Івана Тихоновича, Набутовського Ісаака Єфимовича, Соломаху Віталія Павловича і багатьох багатьох інших педагогів. Свої знання, інтелект, працьовитість і натхнення вони віддавали разом зі своїм серцем учням, яких не тільки любили, а і поважали.

            Я хочу згадати і свою першу вчительку – Гуршал Ганну Дем’янівну, яка 1 вересня 1944 року привела нас в 1-А клас школи №3. А ми були без форми, без зошитів, підручників, писали на газетах між рядками. У школі взимку замерзало чорнило, ми приносили по 2-3 гілочки дров, бо в кожному класі топились печі. Але материнський погляд учителя, її доброзичливість залишились в пам’яті назавжди. Вона завжди казала нам: «Ти це знаєш, ти це можеш, ти це зробиш!» І початком моєї долі – долі вчителя, була Ганна Дем’янівна.

            Шановна Тетяно Анатоліївно! Я вдячна Вам за те, що Ви не тільки продовжуєте традиції 3-ої школи, але і примножуєте її досягнення. Ви вийшли на міжнародний рівень з питань освіти. Ваші учні і вчителі постійно готують наукові дослідження в галузі педагогіки. Ви створюєте і впроваджуєте в життя інноваційні технології в навчально-виховному процесі.

            Але найголовніше у Вашій роботі, в роботі вчителів те, що Ви створили коло широких Знань, Ваші чарівники – мудрі завучі, талановиті вчителі, - спонукають учнів до цих знань, виховують бажання вчитись. Ви робите святу справу, вкладаючи в долю своїх учнів їх майбутнє. І за це Вам всім велика шана і повага.

            Я хочу Вам побажати, щоб зорі, які сходять над нашим Тясмином і рідною Юровою горою, у підніжжя якої любила відпочивати княгиня Ольга зі своїми синами, нехай оці зорі дарують Вам: вчителям, батькам, учням – мудрість, здоров’я, наснагу, вдячність від батьків та громадськості. Хай Зоряні Крила дарують Вам благословення на все життя, і хай це благословення заходить в кожне віконечко Вашої рідної школи, у віконечка вчительських і батьківських родин, приносить усім Віру, Надію і Любов.

            Любі друзі, колеги, дуже вдячна Вам за повагу до мене. Хай щастить у Вашому житті!

Люблю Вас,

Бурова Марієтта Вікторівна,

м. Київ