Історія однієї вишиванки
Пам’ять береже саму важливу інформацію для нас. Час від часу з’являються, давно забуті, миті нашого життя, які приносять водночас відчуття щастя і суму. Приймаючи участь у проекті «Історія однієї вишиванки», я заглянула на особливу поличку моєї шафи, на якій зберігаються дорогі серцю речі, та дістала вишиванку, яку моя мама Галина вишивала для мого тата Степана. Вишивала вона хрестиком, а візерунок створювала сама. Тато одягав вишиванку дуже рідко, але це були незабутні моменти, особливі і святкові. Радію, що є можливість повернутися у дитинство, відчути тепло моїх рідних, згадати їхні голоси та усміхнені обличчя. І мене переповнює безмежна любов та вдячність моїм мамі та татові за все, що вони дали мені.
Вчитель початкових класів Алла Яковенко
